Приклади перекладу деяких слів і їх сучасних відповідностей.
У 1596 році, український мовознавець, письменник, перекладач, педагог, богослов і церковний діяч Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Лаврентій Зизаній видає у Вільні свій "Лексис" - перший друкований словено-руський словник на 1067 слів.
Лаврентій Зизаній у своєму словнику перекладає незрозумілі церковнослов'янські слова.
Руською (українською) ця літера читається як голосний [ і ].
Літера ѧ в руських словах читається як [ я ] (див. в кирилиці).
(Гіперпосилання в тексті - на українські онлайн-словники та перекладачи).
Аданай - г̃ь, пан
авва - тато (тато), отецъ (отець, батько)
áгг̃лъ - вѢстник (вістник, вісник) албо (заст. укр. албо — або, чи, альбо) повѢдáч (повідач, оповідач)
áгнецъ - барáнокъ (баранок, баранець)
áгнїца - молодáѧ овéчка (молода, овечка)
áдъ - тéмность (темно, темність) недо недовЂ́домое (недо відомое, невідомое) мЂ́сце (місце), преисподнѧѧ (пресподниця,преісподня, пекло). по грéцъку áдис и аíдисъ
áеръ - въздýхъ (воздух)
ázъ - ѧ (я)
алълилуíѧ - хвáла б̃у. Геръман патриархъ в толковáнiи литургíи ст̃ои мóвитъ.
áгг̃лъ - вѢстник (вістник, вісник) албо (заст. укр. албо — або, чи, альбо) повѢдáч (повідач, оповідач)
áгнецъ - барáнокъ (баранок, баранець)
áгнїца - молодáѧ овéчка (молода, овечка)
áдъ - тéмность (темно, темність) недо недовЂ́домое (недо відомое, невідомое) мЂ́сце (місце), преисподнѧѧ (пресподниця,преісподня, пекло). по грéцъку áдис и аíдисъ
áеръ - въздýхъ (воздух)
ázъ - ѧ (я)
алълилуíѧ - хвáла б̃у. Геръман патриархъ в толковáнiи литургíи ст̃ои мóвитъ.
(це все написано церковнослов'янською, окрім слів хвалити, єврейським, мовить, бо, яви́сѧ, вспівайте)
алкáнiе - и́сти (їсти) хотéнїе (хотіння).
áлчу - и́сти (їсти, їсте) хочý (хочу, прагну)
амин - запрáвды (заправди, запра́вжки) албо (заст. укр. албо — або, чи, альбо) нехай (нехай) тáкъ бýдетъ.
апостолъ - посланецъ (посланець).
арωмáты - зáпахи (запах), и дорогíи (дорогі, дорогий) мáсти (масти), и тыж (теж, також) корЂ́нье (коріння, кореня), áлъбо зЂ́лье (зілля) пахнýчее (пахнуче, пахне)
аръхитрїклин - маршáлок (маршалок), начáлник (начальник) трéмъ въсклонéниѧмъ, си́рЂчъ лáвам
архáнгелъ - стáроста (староста) áгг̃ельскiй.
áрхистрати́гъ - цЂ́саръ (цісар, цесар) и тыж (теж, також) стáръшiй (старшiй, ста́рший) княз (князь).
анθипат - бурми́стръ (бурмістр, бурмистер), стáршїй (старший) радца (радця), áлбо (заст.укр., албо, альбо, — або, чи то, чи), спрáвъца (справця, справець)
алавáстръ - кáмен (камінь) éстъ так (так) наzвáный (названий). ис (із, з) тогò (того) кáмене (каменя) оурóбленый (уроблений, вроблений) слóикъ (слоїк), áлбо (заст.укр., албо) скри́ночка (скриньочка, скринечка)
акáθистъ - не сЂдáлно (не сідально)
акри́ды - вершки́ (вершки) деревѧньíи (дерев'яні) пучѧ, и тыж (теж, також) кóники (коники)
беzлобїе - щирая (щирий), добротъ (заст.укр., доброть — доброта, добрість)
багряница - шарлат (шарлат) албо (заст.укр., албо, альбо, — або, чи то, чи), едваб багровои (багрової, багровий, багрові, багрова), фарбы (фарби, фарба, барва)
безумство - глупство (глупство, глупо, глупота)
безумен - дурень (дурень, дурепа, дурний, дурник)
безумствую - дурѣю (дурію) глупѣю (глупію, глупієш)
блюдо - миска (миска, миса)
брашно - покарм (покорм) йдло (Їдло, їдла)
беда - оупадок (упадок) небезпечность (небезпека, небезпечність)
бисеръ - перла (перла, перло)
близ - бли́зъкω (близько)
брань - война (війна)
бренїе - глина (глина), болото (болото)
бедный - недужный (недужний) срокгїй (заст.укр. срокго - суворо), й (укр.) тыж (укр. теж, також) потужный (потужний) и довтепный (дотепний), вмове (мова)
безчестіе - зелживость (заст.укр. зелжити — сварити, зелживость — ганьбити сором, ганьба, безчестя, образливість, зневага, наруга, кривда, обмова, паплюження, образа), сромота (соромота, сорома)
слово - байка (байка)баснь - казка (казка)
баснословіе - нѣкчемная (нікчемная) мова (мова)
благоговЂнїе - набóжность (набожності, набожністю, набожний, набожність)
встыдъли́вость (встидливий)
бл̃гоговЂиный - набóжный (набожний)
бл̃гоговЂнствýю - набожный éстем
бáлий - закли́нач (заклинач) чаровни́къ (чарівник, чаклун)
бЂждéніе - примушéне (примушене, примушувати, примушування, примушений), бѣдà (біда)
бóхма - згóла (згола) надарéмне (надаре́мне)
бождрéнїе - чуйность (чуйно, чуйність), пи́лъность (пильно, пильність), ωсторожность (осторожність, осторожности)
браздà - борознà (борозна)
броздà - оуzдà (вузда, узда), оуздяни́ца (уздениця, оброть)
бЂдъство - срóкгость (заст.укр. срокго — суворо, срóкгость - суворість), и тыж (укр. теж, також) потужность (потужно, потужність) въ мó†(мові)
бóдрость - чуйность (чуйно, чуйність)
бодръствýю - чоýюся чуйность (чуйно, чуйність) мáю (маю)
благодненствую - щаститмися (щаститися)
благопрiѧтный - до принятя (приняти, прийняття) лацный (лацний), и тЪжъ (теж, також) вдячный (вдячний), милый (милий)
благодарение - дякованье (дякувати, дякування)
добротливость - щедробливость (заст.укр. щедробливий — щедрий)
добротливость - щедробливость (заст.укр. щедробливий — щедрий)
благодарю - дякую (дякую)
благость - доброть (заст.укр. доброть - доброта, добрість)
блажỳ - хвалю̀ (хвалю), щáстѧ (щастя) комоý (кому) признавáю (признаваю)
блажỳ - хвалю̀ (хвалю), щáстѧ (щастя) комоý (кому) признавáю (признаваю)
беzбЂдно - безоупадку (без упадку), безтрудности
бысть - сталося (сталося)
безсловесие - нелюдзскость (не людськість)
внЂ града - за мЂстомъ (за містом)воинъ - жолнЂр (заст.укр. жолнЂр — жовнір, воїн, вояк, солдат, найманий солдат, ратник)
виденїе - вгяданье (вглядання, углядання, вглядатися)
внЂший - надворний (надворний, надвірний), зверхний (зверхній), того (того) свЂтний (світний)
виденїе - свЂдомость (свідомо, свідомість), вЂдане (відання, відати)
вина - причина (укр.)
внЂ - надворЂ (укр.)
внутръ - внутри (укр.)
вЂтїя - риторъ (укр.)
оратор - красномовца (укр.)
вселенная - вувсесвЂт (укр.)
вериги - пута (укр.)
врачба - лЂчЂнье (укр.)
врата - върота (укр.), брона (заст.укр. - міська брама)
велеречую - многовеликих речей мовлю
въспять - назад (укр.)
внимаю - зрозумЂваю (укр.)
внимание - зрозумЂвание (укр.)
весьма - всяко (укр.)
всячески - всиляки (укр.), способом (укр.)
воистину - заправды (укр.)
взъражаю - спыхаю (укр.), спротивляюся (укр.)
взъзражение - спыханье (укр.)
въздвиzаю - подвигаю (двигати, подвигати, ворушити) взношу (взносити, здіймати, піднімати)
въздвижение - подвигнене (заст.укр. подвигнутися — зрушитися; спрямуватися, кинутися; потрудитися, вчинити подвиг), взношене (укр.)
время - часъ (укр.) час)
временный - дочасный (укр.)
власть - влада (укр.)
вручаю - поручаю (укр.)
врученїе - вданiе (укр.), поручене (укр.), подане (укр.)
властельствую - владzу (заст. укр. - владца „той, хто може розпоряджатися чим-небудь; володар” [Словник української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Випуск ІV, 91]), маю (укр.), владарство (укр., укр.)
владычество - владарство (укр., укр.)
владка - владар (укр., укр.)
властелин - владар (укр., укр.)
предваряю - оупережаю (укр.) , чекаю (укр.)
воплощенїе - втЂленье (укр.)
вълнение - навалность (укр.)
воплощенїе - втЂленье (укр.), чловечества принятье (укр.)
гнушаюся - бриджуся (укр.)
господствую - паную (укр.)
господство - панство (укр.)
гоненїе - пренаслЂдованя (заст.укр. — переслідування)
гибель - утрата (укр.), погибЂль (укр.)
грань - оугол (укр.)
часть - штука (укр.)
краегранесее - початок (укр.), стіха (укр.), альбо (укр.), строки (укр.)
да будетъ - нехай (укр.), будетъ
дар - подарок (укр.)
десница - правица (укр.)
дебелость - грубость (укр.)
дерзаю - смЂю (укр.), смЂлый (укр.)
доблественнЂ - стале (укр.)
древодЂльство или древодЂлание - тесельство (укр.)
древодЂля - тесля (укр.)
древодЂлъствýю - тесéлством (укр.) ся бáвлю (укр.)
всячески - дощадку (заст.укр. дощадку - всячески (всіляко) ("Українсько-російський словник початку XVII століття" Іван Огієнко).
гаданіе - розмова (укр.) загадка (укр.)
гусли - арфа (укр.), лютня (укр.), скрипица (укр.)
гль - мова (укр.)
глю - мовлю (укр.)
глаголаніе - мовленье (укр.)
гряду - йду (укр.)
гордыня - пыха (укр.)
гордый - пышный (укр.)
голЂмо - велико (укр.)
голЂмый - великий (укр.)
гортань - горло (укр.)
дщица - таблица (укр.)
добротЂтель - цнота (укр.)
доброта - оурода (укр.), чуйность (укр., укр.)
дЂяние - справа (укр.)
дЂмон - бЂс (укр.), чорт (укр.)
дЂло - оучинок (укр.)
домостроитель, шафаръ - справца (заст.укр. - кервіник, діяч), дому (укр.)
добродЂтелный - цнотливий (укр.)
добродЂянїе - цнотливыи (укр.) справы (укр.)
єпаристрис - ячанце, суди́на до черпаня áлбо наливáня, на кшталтъ кáганца з бЂ́лого желЂ́zа.
жажда - прагненье
жажду - прагну, пити хочу
желáю - жадáю.
желáнїе - пожадли́вость, хоть (хуть, хоть — хіть, охота, бадьорість, бажання, прагнення)
жестоковьíйный - запамятáлый
житница - стодола клуня
житїè - мéшъкане.
жýпель - сЂ́рка.
жи́лище - мéшъканьє, дóмъ.
жéрътва - заколéнїе, офЂ́ра.
жáтва - жни́во.
жáтелъ - жнéцъ.
жрỳ - zакóлюю, зарЂ́zую, офЂрýю.
жрЂ́нїе - офЂровáне.
живот - мéшъкане, и тыж скáрбъ, грошЂ̀.
жизнь, живот - живность, выховáне
забрáло - паркан.
зáверть - ви́хоръ.
завирáю - застановляю.
заемлю̀ - поzычáю
заемлéніе - поzычáнье.
закалáю - zарЂzую, zакóлюю.
заколéніе - zарЂzане.
заклáтел - рЂзник.
занè - абовЂм (абовім, альбовім — бо, тому що, через те, що)
заýтръник - снЂ́данье
здáнїе - zдà, будóване, подстрЂшъе (під стріхою, підстрище)
зи́жду - будýю.
заzор - погужéне, пороzумЂ́нье.
запрЂщáю - zагрóжую zакázую (забороняю)
запрЂщéнiе - zаегрожéне zакázане (заказанє — заборона)
зрак - ώбраzъ.
злáкъ - пáша, травá z розмаи́тым зЂ́льемъ.
заключáю - zамыкáю.
заключен - zамкнен.
заключéніе - zамкнéнье.
zéлїе - зЂ́лье.
за динар - zа пЂня
злобà - zлóсть
